Мистецтво 11 клас "Народне мистецтво. Сучасний живопис"

 

Особливий інтерес у мистецтві ХХ століття викликає народне малярство. Самобутність цього виду творчості полягає в глибоко національному прояві цінностей життя, привнесенні до живопису побутових атрибутів, активному декоруванні.

Вражає неповторністю стиль живопису видатної народної

художниці Катерини Білокур (1900— 1961). Розмаїття форм і кольорів у її квіткових композиціях заворожує своєю гармонією і майже неземною красою. Майстриня "наївного мистецтва" стала першою жінкою, про шедеври якої дізнався весь світ. Її картини сварили, ними захоплювалися, але жодного роботи Білокур не залишали байдужим. Білокур не робила ескізів до своїх картин і не писала етюдів, і навіть не наносила на полотно контуру майбутньої композиції. По зафарбованому полю вона відразу ж писала деталь за деталлю, у відповідності до задуму. Сама робила пензлі — вибирала з котячого хвоста волосини однакової довжини.

«Геніальною українкою» назвав Пабло Пікассо Марію Приймаченко (1909—1997), вражений її фантастичними мальовничими образами.

Марія Примаченко не любила великих чистих площин, вони їй здавалися неживими, тому всюди тло — земля, вода, небо — вкрите ритмічними рядами дрібненьких горизонтальних чи вертикальних рисок, дужок, крапок. Таке найпростіше ритмічне чергування різних форм і кольору повторюється в кожному клаптику аркуша, в кожній найменшій деталі.

Приймаченківська «звірина серія» — явище унікальне і не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві. Сюжетні твори Примаченко — при усій їхній самобутності — мають деяку спільність з народними картинками. А ось фантастичні звірі — це витвір уяви художниці. Таких звірів не існує у природі — порівняння тут зайві.

Марфа Ксенофонтівна Тимченко (1922–2009) — майстер великого хисту і ши­рокого діапазону.

В своїх декоративних розписах, фарфорових витворах, живописних полотнах розвивала унікальний орнаментальний стиль – петриківський стиль, створений не одним поколінням народних майстрів рідного їй старовинного села Петриківка, що на Дніпропетровщині.

Іван Сколоздра (1934 — 2008)– неповторний майстер живопису на склі та малої керамічної скульптури. Малював олійними фарбами на звичайному склі.

Щоправда, підбирав його за якимись своїми незрозумілими для інших вимірами.Пензлики здебільшого виготовляв сам. Контури композиції наводив тушшю, малював без ескізів, наче переносячи виношене в душі, з часом поповнюючи кольорову гаму.

Відомий український художник Іван Марчук (1936) здобув світове визнання. Митець входить до сотні найвизначніших геніїв сучасності, це єдиний українець, якого Міжнародна академія сучасного мистецтва прийняла до лав «Золотої гільдії».

У творчості І. Марчука простежуються різні художні напрями і методи (від реалізму до сюрреалізму та абстракціонізму); жанри (портрети, натюрморти, пейзажі й оригінальні фантастичні композиції, схожі на сновидіння). В його полотнах нерозривно переплелися традиція та новаторство. І. Марчук виробив неповторну манеру живопису. Його стиль отримав назву «пльонтанізм», що походить від слів «плести», «пльонтати». Картини художника ніби виткані з міріадів переплетених волокон.

Анатолій Криволап вважається найуспішнішим сучасним художником України. Про нього сьогодні говорять чи не найбільше. Він — найдорожчий серед представників сучасного українського мистецтва на міжнародному арт-ринку.

У жовтні 2013 року на торгах аукціону “Phillips de Pury & Со” в Лондоні роботу “Кінь. Вечір” було продано за $186 тис. Рекордну суму ще ніхто з інших митців не зміг перевершити. Вартість його картин б’є національні рекорди: у середньому полотна продаються по $70 тис. В основному художник малює пейзажі та експериментує з кольором.

 Тіберій Йосипович Сільваші — український художник-абстракціоніст.

Картини Сільваші зберігаються у музеях

Мюнхена, Відня, Нью-Джерсі, Запоріжжя, Харкова, Ужгорода, Києва, у зібранні образотворчого мистецтва Градобанку, а також у приватних колекціях в Європі та США. Живе і працює в Києві. Представник Нової хвилі.

Олександр Олегович Животков — український художник, член Національної спілки художників України, об'єднання «Живописний заповідник», представник постмодерністського мистецтва в Україні.

Разом з батьком та братом Сергієм створив своєрідну «фамільну школу», що має характерні особливості — монохромність та мінімалізм.