Мистецтво 9 клас "Телебачення: реальний та ілюзорний світ"

Телебачення: реальний та ілюзорний світ

Скільки часу ви проводите біля телевізора або екрана комп’ютера?

Екран заполонив наше життя, і ми навіть не уявляємо існування без нього. Кіно, телебачення, відео, світлодіодні вуличні екрани, рекламні відеомонітори в торговельних та розважальних центрах, технічно модернізовані кіноекрани, телевізори, комп’ютерні дисплеї, мобільні телефони та смартфони ввійшли в наше життя й заволоділи нашим часом.

Кінематограф, телебачення, відео належать до екранних видів мистецтва. Їх називають синтетичними, чи аудіовізуальними, тому що ми сприймаємо їх водночас слухом і зором.

Нині телебачення є могутнім засобом масової інформації. Воно є послідовником попередніх видів ЗМІ: преси, фотографії, радіо. На зламі ХХ-ХХІ століть вірним супутником інформаційного телебачення стали комп’ютерні мережі, зокрема Інтернет.

Не виходячи з дому, ми можемо віртуально відвідати музей, театр чи концертну залу тощо. Реклама на телебаченні не дасть нам пропустити будь-яку значну подію культурного життя: фестиваль, виставку творів мистецтва, прем’єру театрального спектаклю, гастролі видатних артистів, показ нового фільму тощо.

Телебачення також один з основних засобів зв’язку, широко використовуваний у науковій діяльності під час дослідження об’єктів з віддалі, у техніці, промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві, метеорології, космічних та інших дослідженнях, у військовій справі тощо.

Телебачення здійснюють телерадіоорганізації, що створюють або комплектують телепрограми і телепередачі та розповсюджують їх за допомогою технічних засобів мовлення. Трансляція (телерадіотрансляція) телепродук-тів здійснюється наземними передавачами, за допомогою кабельного телебачення або супутників будь-якого типу в кодованому або відкритому вигляді телевізійних чи радіопрограм, що приймає населення.

Інтер’єр телестудій

Телебачення - не тільки засіб масової інформації, це й вид творчості, що має свою специфічну художню мову: сукупність технічних прийомів і зображально-виражальних засобів, за допомогою яких творець утілює свій задум. Телебачення і кіно, будучи екранними засобами вираження, мають спільну у своїй основі мову.

Телебачення, як і кінематограф, щонайперше сприймається зором, і успіх телепередачі часто залежить не тільки від професіоналізму знімальної групи, але й від якості візуального оформлення ефіру. Для кожного теле-проекту створюється відповідний дизайн студії. Інтер’єр телестудії має повністю відповідати концепції передачі. Візуальне оформлення телестудій вимагає наявності сучасного обладнання, застосування новітніх цифрових технологій та врахування специфічних телевізійних особливостей. Наприклад, матеріали, що використовуються для візуального оформлення телестудій, не повинні відбивати зображення та давати відблисків, що вимагає від дизайнерів знання фізичних характеристик великої кількості речовин.

Дизайн телестудій

Важливі умови оформлення телестудії - колір, світло, організація простору, деталі інтер’єру. Кольорове рішення тісно пов’язане з характером телепередачі: наприклад, для програм новин оптимальними можуть бути сині, блакитні, зелені тони. Крім того, у такій телестудії увага має бути зосереджена на ведучому, і тому для неї доцільним буде витриманий, строгий і простий дизайн. Водночас для розважальних і спортивних передач увага глядача періодично розсіюється різними спецефектами та спрямовується на плазмові панелі чи 3D телевізори, які вмонтовано в легкі стіни. На цих телестудіях може бути використано ширший діапазон кольорів.

Світловий дизайн зумовлений технічними особливостями телебачення. Адже учасники телепередачі для якісної зйомки в студії зазнають інтенсивного впливу освітлювальних приладів. Одне з рішень для створення комфортного середовища сприймання глядачами - формувати різні зони яскравості за рахунок підсвітки подіуму, столу та інших деталей інтер’єру.

Особливості оформлення простору телестудії пов’язані з концепцією телепрограми: якщо це інформаційна програма чи програма, заснована на жанрі бесіди, студійний простір оформлюють як офісне приміщення. Для шоу, ігор та інших розважальних програм простір телестудії може оформлюватися як театральна сцена або як рухлива картина, що подається в різних планах тощо. Дизайн інтер’єру деяких телестудій передбачає можливість вести різні зйомки (новини, вечірні зустрічі, інтерв’ю). Тому кожен куточок у такій студії виглядає як окремий інтер’єр зі своїм стилем і акцентами кольору.

Заставки телепередач

Для створення якісного зображення в кадрі важливою і відповідальною є робота знімальної групи. Телеекран дає зображення напросвіт, тому має дещо іншу фактуру та інші закони композиції, ніж кіно. Світло - найсильніший засіб вираження в телебаченні. Ракурс сприйняття предметів, теле-монтаж, переміщення камери та наближення предмета зображення дають телебаченню додаткові можливості художньої виразності. І тому від майстерності режисерів, телеоператорів залежить, як у телетворі вибудовуються кадри, як довго зображуваний об’єкт перебуває в одному кадрі, наскільки влучними для подачі того чи того зображення є плани, ракурси зйомки.

Телебачення народжувалося разом зі звуковим кіно і було спочатку різновидом мовлення, тому звук на телебаченні є дуже важливим художньо-виразовим засобом. Пропонуючи те чи те звукове рішення, автори передач здатні поглибити зображення, зробити його більш об’ємним і виразним, посилити емоційне звучання, дати можливість «вслухатися» в будь-яке явище чи подію, доповнивши візуальну інформацію інформацією звукового ряду. Часто за знайомими звучаннями, навіть не дивлячись на екран, ми впізнаємо улюблену телепередачу.

Звук на екрані існує у трьох формах: слово, музика і шуми, які можуть звучати в кадрі й поза кадром. Сфера використання слова - це авторський коментар, дикторський текст, інтерв’ю, діалогові форми і монологи, тексти, які відтворюють актори, і тексти-роздуми документальних героїв. Водночас у багатьох телепередачах за допомогою слова, певних інтонацій застосовуються також прийоми театрального мистецтва. Безпосереднє звернення з екрана телеведучого до глядача з метою донесення певного важливого повідомлення (спрямованість на глядача, встановлення з ним контакту, внутрішнього діалогу, прагнення до зворотного зв’язку) забезпечує глядачеві можливість відчувати себе учасником подій, співприсутнім у реальному часі.

На телеекрані можна почути твори всіх музичних жанрів: вокальні та інструментальні, камерні та симфонічні, опери й оперети, романси тощо. За їх допомогою виражаються почуття героїв або самих авторів, їхні переживання, внутрішній світ, емоційний стан. Іноді музичні твори лежать в основі телепроектів. Зокрема, побудова документальних фільмів та передач про улюблених зірок естради, оперних співаків або танцюристів, багатосерійних музичних циклів і програм, наприклад «Пісня року», «Крок до зірок» тощо, ґрунтується насамперед на музичних номерах. Саме їх кількість, черговість є визначальними у процесі створення цієї телепродукції. Тут важливо дотримуватися пропорційного співвідношення суто музичних епізодів з ігровими або документальними елементами в загальній канві екранного твору, тому що нерідко тривалі інтерв’ю, включені в певну передачу, порушують її ритмічний малюнок, руйнують композиційну єдність. Першочерговим завданням режисера є пошук точних часових відрізків, чітке співвідношення фрагментів інтерв’ю з музичними номерами.

Шуми не тільки в житті збагачують сприйняття дійсності, а й на екрані стають потужним виразовим засобом у відтворенні навколишнього світу. Завивання вітру, спів птахів, гавкіт собак, міський шум, гул літака, ревіння сирен... Нам уже важко уявити звукову доріжку екранного твору будь-якого виду і жанру без шумів: вони супроводжують нас постійно і в житті, і на екрані.