Тради́ція (від лат. traditio — переказ, звичай) — це елементи культури, що передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. Традиції тією чи іншою мірою і в тих чи інших формах присутні в будь-якому суспільстві і практично в усіх сферах культури.
Інша країна – це не лише інші погляди на життя, а й інші традиції, що можуть приголомшити необізнаних мандрівників.
Ось сім таких звичаїв, про які ви могли не чути.
Обсипання корицею в Данії
Якщо в цій країні побачите когось, обсипаного корицею з ніг до голови, не соромтесь підійти і познайомитись.
У Данії вважають, що людина, яка досягла 25-річного віку і досі не знайшла собі пару, заслуговує на "коричний душ". А перед процедурою "жертву" обов’язково потрібно зв’язати.
Річ у тім, що навіть після того, як людина відмиється від кориці, запах цієї пряності залишиться надовго і буде приваблювати перехожих, що теж шукають пару.
Тих, кому "коричний душ" не допоміг, за п’ять років чекає нове випробування – обсипання гострим перцем.
Ймовірно, данці таким чином карають за небажання влаштовувати особисте життя.
Польоти новонароджених в Індії
Сімсот років тому в Індії рівень дитячої смертності просто зашкалював.
Подейкують, що тоді один старець порадив батькам доводити свою віру в бога, скидаючи малюків з високого храму. За словами старця, всевишній створить чудо і діти залишаться неушкодженими.
З того часу індуси збираються біля 15-метрових стін відомого храму Баба Умер Даргях і скидають з нього до 200 новонароджених щороку.
Знизу "група підтримки" натягує велике полотно і ловить малюка під ритуальні пісні й танці.
Все для того, щоб забезпечити дитині щастя, здоров’я і процвітання на все життя.
Вітання язиком у Тибеті
Якщо хтось порадить вам показувати язика перехожим у Тибеті, не дивуйтесь. Це норма для місцевих жителів – саме так вони вітаються.
Вважається, що ця традиція з’явилася ще в середні віки, коли в Тибеті правив нещадний цар Ландарма.
Він жорстоко поводився зі своїм народом, а його язик був пофарбований у чорний колір.
Тибетці страх як не любили Ландарму і боялися, що після його смерті душа переселиться в інше тіло.
Тому й вигадали такий простий спосіб привітатися й водночас переконатися у безпеці.
Тертя пам’ятників на удачу в Україні
У туристів теж є звичаї, які часом дивують місцевих мешканців. Один з таких – терти пам’ятники на удачу.
Все почалося близько двох тисячоліть тому, коли люди вважали, що доторкнувшись до святині, можна забрати з собою частину її благодаті.
Ще давньогрецький філософ Демокріт помітив, що золоті руки скульптур у храмах поступово "худнуть" від поцілунків і дотиків парафіян.
Згодом традиція стала більш "професійною" – наприклад, уже багато століть у Нідерландах військові натирають руків’я шпаги д’Артаньяна у Маастрихті. Пам’ятників у світі стає все більше, і туристи іноді труть скульптуру, знаючи легенду про неї.
Але часто це просто традиція без жодної логіки, тому деякі пам’ятники аж сяють своїми вухами й носами.
При цьому щаслива прикмета є потенційно небезпечною, адже на поверхнях скульптур можуть жити десятки видів бактерій і коронавірус, здатний передаватися через дотики.
Аби привернути увагу до безпеки під час пандемії, в Україні триває проєкт "Три на удачу".
Цими вихідними біля пам’ятника Дюку де Рішельє в Одесі та винахіднику гасової лямпи у Львові з’являться поінти, де можна буде потерти скульптуру на удачу, продезінфікувати руки та взяти участь у мінівікторині на знання історії пам’ятника.
Поінти працюватимуть 31 липня з 16:00 до 20:00 і 1 серпня з 11:00 до 15:00.
Чоловіки в жіночому одязі у Кенії
У самому серці Африки живе традиція, пов’язана зі вступом молодого чоловіка до шлюбу.
В багатьох племенах він вже наступного дня може одягтися в речі дружини або матері та носити їх протягом місяця.
І одягом справа не закінчується – новоспечений чоловік також має втілювати будь-яке бажання або виконувати кожне доручення молодої дружини.
Все для того, щоб із перших днів шлюбу чоловік зрозумів, як бути жінкою в кенійській сім’ї, завжди допомагав їй і не залишав наодинці з труднощами.
Томатна битва в Іспанії
Щороку в останній тиждень серпня в іспанському місті Буньйоль проходить фестиваль Томатіна. Головна його забава – це бій томатами, що може тривати більш ніж годину.
Тисячі туристів приїздять до Буньйоля, щоб узяти участь у традиційній битві.
Об одинадцятій годині з міської ратуші запускають петарду, що слугує сигналом для початку, і на вулиці з’являються вантажівки з помідорами. Люди хапають їх і починають кидати одне в одного.
Дістається всім учасникам, автомобілям, будинкам і закладам навколо, а двірникам після бою вистачає роботи на весь день. Отак іспанці проводжають літо.
Незвичайні усмішки в Індонезії
Так, вони не голлівудські, але вражають не менше.
В Індонезії живе багатовікова традиція – підпилювання зубів, яке роблять при досягненні 18-річчя.
Жителі країни вірять, що всередині кожної людини точиться боротьба добра зі злом, і таким чином можна приборкати внутрішнього демона.
Гострі зуби, зокрема ікла, вважаються символами зла, тому спилявши їх, індонезієць набуває здатності контролювати лихі думки.
